Перейти до змісту
Notaryzer
Апостиль простими словами

Що таке апостиль?

Коротка відповідь

Апостиль – це стандартизований штамп-засвідчення, визначений Гаазькою конвенцією від 5 жовтня 1961 року, який підтверджує справжність підпису, статус особи, що підписала документ, і печатку на офіційному документі. Його проставляє компетентний орган країни, яка видала документ, і завдяки йому документ визнається в усіх інших країнах – учасницях Конвенції (130+ держав) без додаткової легалізації в посольстві. Апостиль не засвідчує правдивість змісту документа.

Ми зробимо це за вас

  • Апостиль від 8 годин
  • Письмова пропозиція до оплати
  • Шифрування, без реєстрації
Почати

Покроково

    Звідки походить слово

    «Apostille» французькою означає примітку на полях. Конвенцію розробляли французькою мовою, і кожен апостиль досі має французький заголовок «Apostille (Convention de La Haye du 5 octobre 1961)», за яким ідуть десять пронумерованих полів мовою країни, що його видала.

    Як виглядає апостиль

    Це квадратний штамп, проставлений або надрукований на самому документі чи на прикріпленому аркуші (алонжі), або виданий як підписаний PDF, якщо країна видає електронні апостилі. Десять полів завжди однакові:

    • 1. Країна видачі
    • 2. Підписаний (ім’я посадової особи)
    • 3. Яка діє як
    • 4. Скріплений печаткою/штампом
    • 5. Засвідчено в (місце)
    • 6. Дата
    • 7. Ким (орган, що видає апостиль)
    • 8. Номер
    • 9. Печатка/штамп органу
    • 10. Підпис

    На які документи можна поставити апостиль

    Лише на офіційні документи: документи судів, органів влади та реєстрів (свідоцтва про народження, шлюб і смерть, довідки про несудимість, витяги з реєстрів), нотаріальні акти, а також офіційні засвідчувальні написи на приватних документах (наприклад, засвідчення нотаріусом підпису на довіреності або копії диплома). Приватні документи стають придатними для апостилювання після засвідчення нотаріусом.

    Хто його видає

    Кожна держава – учасниця Конвенції визначає свої компетентні органи відповідно до статті 6: міністерство закордонних справ (Індія, Філіппіни, Пакистан, Польща), Secretary of State (штати США), FCDO (Велика Британія), суди або префектури (Німеччина, Італія, Нідерланди) чи нотаріальні палати (Франція з 2025 року). Апостиль ставлять у країні, яка видала документ; жодна інша країна цього зробити не може.

    Коли апостиль не потрібен

    У межах ЄС документи про цивільний стан і довідки про несудимість, видані державою – членом ЄС, громадянином якої є особа, звільнені від апостиля (Регламент (ЄС) 2016/1191). Деякі країни мають двосторонні договори, що повністю скасовують цю формальність. А між державами, між якими діє заперечення за статтею 12 – наприклад, Німеччиною та Індією, – апостиль узагалі не визнається; натомість застосовується консульська легалізація.

    Запитання

    Ні. Нотаріус засвідчує підпис або копію; апостиль засвідчує підпис посадової особи (якою може бути й нотаріус), щоб документ визнавали за кордоном. Приватним документам часто потрібне і те, і інше: спочатку нотаріус, потім апостиль на засвідчувальному написі нотаріуса.

    Сам апостиль строку дії не має. Проте багато органів, що приймають документи, визнають лише документи, видані протягом останніх трьох – шести місяців, тож базовий документ може знадобитися свіжий.

    Ні. Апостиль лише підтверджує справжність. Якщо одержувач не володіє мовою документа, додається присяжний або засвідчений переклад – а деякі країни вимагають апостиль і на перекладі.

    Понад 130 договірних сторін, а також території, як-от Гонконг і Макао. Країни поза Конвенцією – ОАЕ, Катар, Кувейт, Єгипет, Ірак та інші – вимагають натомість консульської легалізації.

    Апостиль за документами

    Готові, коли будете готові Ви

    Повідомте, де видано документ і куди він прямує, – нотаріус перевіряє Вашу заявку, решту беремо на себе ми, пропозиція до оплати.

    Є запитання? Пишіть: [email protected]